Dr Konrad Wojtyła o działalności Centrum Edukacji Medialnej i Interaktywności dla ukraińskich mediów [POL / UKR]
– Щецінський університет у грудні 2021 р. заснував своє радіо. Для університету це важливий проєкт, адже інтернет-радіо як перспективне сучасне медіа допомагає популяризувати навчальний заклад, оперативно доносити інформацію про те, що діється в університеті, а також є потужною базою практики, де кожен студент може реалізувати свій потенціал. Пане директоре, розкажіть про те, як народилася така ідея і як вдалося за такий короткий час з локального навчального радіо зробити перспективне медіа.
– До того, як я вирішив прийняти цей виклик, працював на повну ставку в Польському Радіо упродовж 18 років. Я почав шукати нові можливості для професійного розвитку та праці, яка б приносила задоволення. У цьому часі я також захистив дисертацію. Оскільки я люблю виклики, то вирішив пов’язати своє майбутнє Щецінським університетом. У квітні 2021 р. мене призначили уповноваженим ректора проф. Вальдемара Тарчинського у справах створення Центру медійної та інтерактивної освіти та його управлінням. Моїм завданням було підготувати концепцію функціонування такого підрозділу та визначити його цілі, завдання та перспективи розвитку.
Концепція була дуже амбітною. Однією з основних цілей було створення сучасних і професійних університетських медіа, починаючи з радіостанції Щецінського університету. Я вклав в це не лише весь свій журналістський досвід та навички управління, але, перш за все, своє серце. Просто я обожнюю радіо і вважаю, що трохи розумію журналістську справу. Тоді не має значення кількість годин або втома. Завдяки підтримці ректора та лояльності членів всього ректорату, я міг встановити собі неймовірно високий темп роботи.
Протягом кількох місяців нам вдалося створити практично все з нуля. Я придумав назву NiUS Radio, ми підготували логотип та послідовну графічну концепцію, побудували веб-портал, розпочали роботу над радіопрограмою. Ми модернізували радіостудію та вклали кошти у висококласнe обладнання: комп’ютери, мікрофони, рекордери, камери тощо. Гроші важливі, але завжди найважче створити команду та організувати редакцію. Люди роблять радіо. Ті, кого я запросив до співпраці, повірили в мою ідею та взяли в ній участь. Я також попросив підтримки найкращих фахівців в Польщі: звукооператорів, інформатиків і техніків. Я їм принагідно дякую за допомогу.
Зараз нас можна слухати в усьому світі через інтернет-портал, а також за допомогою додатків для мобільних пристроїв з операційними системами Android та iOS. Протягом неповних 1,5 року ми стали впізнаваною маркою не лише на академічному форумі, але і в Щеціні та за його межами. Я цим пишаюся. На базі цієї інфраструктури було створено робочу студію, де проводяться навчальні заняття – практика та стажування. Для аспірантів журналістики, окрім професіоналів, доступні індивідуальні робочі місця: мультимедійні дошки, ноутбуки та програми для монтажу.
– Ваш досвід є дуже цікавим і вартим наслідування. Що, на Вашу думку, є запорукою успіху?
– Дуже дякую за цей відгук. Ми є наймолодшим академічним радіо в Польщі, а водночас нас вже порівнюють з тими, хто працює на ринку вже багато років. Ми дуже швидко наздогнали найкращих, але все ще активно розвиваємося. Я не люблю слово “успіх”, але ключем є, звісно ж, важка праця і пристрасть, а також гарантія, що всі ми, як Щецінський університет маємо одну мету і хочемо її досягти. Без підтримки і залучення керівництва університету та всього академічного співтовариства цього б не вдалося.
– Прошу більше розказати про весь Центр медійної та інтерактивної освіти, який Ви очолюєте. Які його функції і завдання?
– Усі проекти та заходи, які реалізуються в Центрі медійної та інтерактивної освіти Щецінського університету мають чіткі цілі, які визначені в чотирьох напрямках: освіта, наука, просування, комерціалізація. Під моїм керівництвом ця одиниця виконує багато завдань: ми створюємо умови для розвитку студентів у всіх напрямках, розповсюджуємо знання про медіа, просуваємо досягнення співробітників, працюємо на користь розвитку місцевих та регіональних громад в галузі медійної комунікації, організовуємо майстер-класи та тренінги. Окрім радіо NiUS Radio, протягом кількох останніх місяців функціонує також телебачення UNIWIZJA Щецінського університету. У нас є 140-метрова телевізійна студія, яка дозволяє проводити багатокамерні зйомки з можливістю прямих трансляцій. Група операторів та монтажерів також готує відеоролики з важливих подій в житті університету та рекламні матеріали.
– Як Ви оцінюєте діяльність Центру, а зокрема, роботу радіо за час його існування? Що вважаєте найбільшим досягненням у своїй праці?
– Маю надію, що найбільші досягнення ще попереду. Центр має великий потенціал і продовжує розвиватися. Напевно, те, що я вважаю великим досягненням, – це те, що вдалося працевлаштувати в радіо Адама Ямроза. Він чудовий журналіст і професіонал, незважаючи на те, що він сліпий з народження. Адам заряджає нас оптимізмом і дуже мотивує до праці. Він відмінно впорався з мікрофоном, а також вивчив мистецтво монтажу.
Праця в медіа – це стрес, емоції і багато складних ситуацій, що виникають, наприклад, від тиску часу і очікуваного результату. Тому іноді виникає напруження. Тим не менше, я пишаюся кожною людиною, з якою працюю в центрі. Серед них також є професори Щецінського університету і студенти. До нашого колективу нещодавно долучилася доцент Львівського університету Мирослава Рудик.
За менше ніж 2 роки ми виконали надзвичайну роботу. В репертуарі радіостанції є програми про науку, культуру і спорт, а також публіцистичні програми, інтерв’ю та дискусії з експертами, а також науково-популярні передачі. Ми транслюємо новини англійською, польською та українською мовами. Невід’ємною частиною є портал www.niusradio.pl, який за рік відвідали 110 тисяч осіб. Ми опублікували на ньому понад 600 подкастів, кілька тисяч фотографій, майже 200 матеріалів у форматі аудіовізуального зображення (NiUS Radio TV) і кілька тисяч новин. NiUS Radio також використовує сервіси YouTube, Facebook і Instagram для просування і будування бренду.
– Знаю, що радіо є аполітичним і не має реклами. Чи є ще якісь принципи діяльності цього медіа?
– Це правда. Як академічне медіа, ми не транслюємо рекламу і не запрошуємо політиків на інтерв’ю. Університетське радіо – це не місце для політичної агітації або презентації політичних партій. Я дуже суворо дотримуюся цього принципу, і відразу ж говорю про це кожній людині, яка починає працювати з нами. Нас цікавить життя університету і все, що стосується академічної спільноти. Звісно, ми виходимо за межі цих рамок, коли розповідаємо про цікаві ініціативи у місті чи регіоні, наприклад, про концерти, виставки, книжкові презентації і таке ін. Оскільки у нас багато студентів з України, і Щецінський університет активно включений у допомогу, організовуючи курси польської мови та інші форми підтримки, ми приділяємо багато уваги тому, що відбувається у вас у зв’язку з російською агресією. Подаємо оперативну інформацію про обстріли міст, організацію збірок коштів для потерпілих внаслідок затоплення Каховської ГЕС. Є спеціальна програма про українських студентів, які навчаються в Щецінському університеті. Також інформуємо про співпрацю та спільні ініціативи Львівського та Щецінського вишів.
Щодо інших правил: співробітники знають, що я очікую від них відданості, об’єктивності та найвищої якості матеріалів. Ми не публікуємо неперевірену інформацію, публікуємо лише ті фотографії, до яких маємо авторські права, і несемо відповідальність за зміст матеріалів. Студенти, які починають свою кар’єру в журналістиці, можуть навчатися у нас цьому ремеслу з нуля. Вони також набувають компетентності під час стажувань та практики. У них є право на помилки. Вони можуть побачити, що саме в цій роботі приносить найбільше задоволення. У будь-який момент вони також можуть відмовитися. Однак, якщо хто-небудь добре пише, добре володіє мовленням і не боїться виступати публічно перед аудиторією, ці навички завжди можна використовувати і в інших професіях.
– Студенти з захопленням відгукуються про можливість співпраці з університетським радіо. Тут можна робити навчальні медіапродукти і проходити журналістську практику. Розкажіть про найкращі студентські проєкти.
– Ми реалізуємо багато проєктів, і я б не хотів вказувати на найкращі, щоб ніхто не вважав, що інші є гіршими або не відповідають очікуванням. Студенти приходять до нас із різними ідеями і можуть реалізовувати їх під наглядом професіоналів. Іноді вони хочуть розпочати свою пригоду з радіо, але не знають, з чого почати. Тоді ми розмовляємо, надаємо поради та пропонуємо теми. Не всі повинні виступати перед мікрофоном. На порталі радіо ми також публікуємо інтерв’ю у писемній формі, рецензії, оповідання та текстові огляди. Якщо хтось вміє фотографувати, він може представити свої фотографії. Якщо когось цікавить графіка або кіно, він також може спробувати свої сили у нас. Ми живемо в епоху медіаконвергенції. Сьогодні радіо зовсім інше, ніж двадцять років тому. Кожен може знайти себе. Мені приємно, коли молоді люди, які пройшли стажування чи практику, хочуть залишитися з нами на довше.
– Мала досвід командної роботи з Вами, як Вам вдається забезпечувати таку гарну професійну атмосферу серед молоді?
– Дякую за ці слова. Ми всі намагаємося мати спільний погляд на справу, сповідуючи одну мету. Ми взаємно мотивуємо одне одного і завжди залишаємося командою. Ті, хто тільки розпочинають свою пригоду з радіо, можуть навчатися від найкращих. Рідко, але все ж таки, у нас бувають важкі дні в редакції. На щастя, ми швидко залагоджуємо непорозуміння і фокусуємося на найважливішому. Все ж таки ми – команда.
– Зрозуміло, що директор Медіацентру – це надто відповідальна посада, з низкою організаційних та координаційних обов’язків. Як все це поєднуєте з науково-педагогічною роботою і літературною творчістю, адже нещодавно вийшла нова книга Ваших віршів. Чи творчу особу не втомлюють рутинні справи з документацією і потребою вирішувати багато справ на раз.
– Бути директором Центру – це поєднання багатьох функцій і компетенцій. Управління та координація – одне, до цього додається також багато роботи, якої на перший погляд не видно. Я маю на увазі, наприклад, розробку бюджету підрозділу, дотримання фінансової дисципліни, кадрову політику, облік майна, закупівлю та приймання на стан нового обладнання, підготовку технічних завдань, розрахунок та підписання рахунків, щоденні зустрічі з партнерами, рішення щодо комерційних замовлень, розподіл медіапатронатів, ведення власних передач, контроль над журналістськими матеріалами, схвалення графічних матеріалів. Я б міг ще довго перераховувати. На щастя, я люблю цю роботу і, можливо, саме тому вона мене не виснажує. Незалежно від усього, що я сказав вище, те, що є творчим, переважає над рутинним. Таким я вже є, що коли берусь за щось, я вкладаю у це максимум зусиль.
Заняття зі студентами і науково-педагогічну роботу я намагаюся завжди розглядати як задоволення і елемент саморозвитку. Я не хотів би, щоб це було недобре потрактовано, але я роблю це також для себе. Мені приносить задоволення, якщо я можу навчити когось. Щодо поезії та написання книг… Я почав писати вірші трохи раніше, ніж розпочав професійну кар’єру, але завжди це перепліталося та доповнювало одне одного. Раз науковий текст, раз програма на радіо, раз якась авторська зустріч і вірш, а іноді і все разом. Можливо, у мене це є вродженим, що дозволяє мені реалізовуватися в різних сферах.
– Талановита людина – талановита в усьому, як кажуть. А де черпаєте натхнення? Де Ви знаходите чи Вас знаходять творчі ідеї?
– Натхнення приходить з різних джерел, іноді навіть з найменш очікуваних. Найбільше мене захоплюють самі люди, від яких я можу щось дізнатися або навчитися. Нерідко ідеї виникають в результаті експериментів або неочікуваних рішень. Творчість також народжується з відсутності обмежень і свободи в роботі. Просто ти думаєш про щось і вже робиш. Мистецтво полягає в тому, щоб вміти це все помічати.
– Яке бачення маєте майбутнього Nius Radio і загалом всього Центру медійної та інтерактивної освіти?
– Вірю тільки в світле майбутнє. Сподіваюся, що це стане доброю маркою і назавжди залишиться не лише структурним підрозділом університету, але і відзначиться великими літерами в історії, і не тільки місцевих медіа. Звісно, у це вкладається вся команда. Це завдання розроблене на кілька років вперед. Я б теж хотів, щоб ми ще більше акцентували увагу на навчальному процесі та наукових дослідженнях. Теж покладаю надії на добру співпрацю між факультетом журналістики Львівського університету і Центром медійної та інтерактивної освіти, перші кроки до якої вже зроблені.
– Яку б пораду Ви, як досвідчений журналіст і редактор, дали б журналістам, які тільки виходять на професійну стежку?
– Мені подобається повторювати, що робота на радіо – це професія на все життя або професія любові. Добре швидко зрозуміти, чи це те, чим ви хочете займатися. Якщо відповідь позитивна, тоді всі поради зводяться до того, як бути просто найкращим у цій професії. Ви такі ж добрі, як ваша остання передача.
– Щиро дякую за розмову.
Zapraszamy do przeczytania rozmowy z dr. Konradem Wojtyłą - dyrektorem Centrum Edukacji Medialnej i Interaktywności US, który ukazał się w ukraińskich mediach na portalach: "Wysoki Zamek" i "Listy do przyjaciół". Wywiad przeprowadziła dr Mirosława Rudyk.
Uniwersytet Szczeciński w grudniu 2021 roku uruchomił swoje radio. Dla Uniwersytetu, dla uczelni jest to istotny projekt, ponieważ internetowe radio jako popularne współczesne medium pomaga w promowaniu instytucji edukacyjnej, umożliwia szybkie przekazywanie informacji o tym, co dzieje się na uniwersytecie, oraz stanowi potężną bazę do praktyk, gdzie każdy student może zrealizować swój potencjał. Panie Dyrektorze, proszę opowiedzieć o tym, jak narodził się ten pomysł i jak udało się w tak krótkim czasie z lokalnego radia edukacyjnego stworzyć perspektywiczne medium.
Zanim zdecydowałem się podjąć to wyzwanie, przez 18 lat pracowałem na etacie w Polskim Radiu. Zacząłem szukać nowych możliwości rozwoju i czegoś, co wciąż będzie mi sprawiać satysfakcję. W międzyczasie obroniłem doktorat. Ponieważ lubię wyzwania, zdecydowałem się na to, by związać swoją przyszłość z Uniwersytetem Szczecińskim. W kwietniu 2021 roku zostałem Pełnomocnikiem Rektora – prof. Waldemara Tarczyńskiego do spraw utworzenia i zarządzania Centrum Edukacji Medialnej i Interaktywności. Moim zadaniem było przygotowanie koncepcji funkcjonowania takiej jednostki oraz określenie jej celów, zadań i perspektyw rozwoju. Koncepcja była bardzo ambitna. Jednym z głównych punktów było zbudowanie nowoczesnych i profesjonalnych mediów uniwersyteckich, zaczynając od rozgłośni Uniwersytetu Szczecińskiego. W jego uruchomienie włożyłem nie tylko całe moje doświadczenie dziennikarskie i umiejętności zarządzania, ale przede wszystkim serce. Po prostu kocham radio i myślę, że trochę się znam na dziennikarskiej robocie. Wtedy nie liczy się godzin, ani nie odczuwa zmęczenia.
Dzięki wsparciu Pana Rektora i przychylności członków całego kolegium rektorskiego mogłem narzucić sobie wręcz kosmiczne tempo. W ciągu kilku miesięcy udało się stworzyć wszystko niemalże od zera. Wymyśliłem nazwę NiUS Radio, przygotowaliśmy logo i spójną koncepcję graficzną, zbudowaliśmy portal internetowy, zaczęliśmy pracę nad ramówką. Zmodernizowaliśmy studio radiowe, zainwestowaliśmy także w wysokiej klasy sprzęt: komputery, mikrofony, rejestratory, konsoletę, kamery itd. Pieniądze są ważne, ale najtrudniejsze jest zawsze zbudowanie zespołu i stworzenie redakcji. To ludzie tworzą radio. Ci, których zaprosiłem do współpracy uwierzyli w mój pomysł i zaangażowali się w ten projekt. Poprosiłem też o wsparcie najlepszych specjalistów w Polsce: realizatorów dźwięku, informatyków i techników. Przy okazji wszystkim bardzo dziękuję za pomoc.
Dziś można nas słuchać na całym świecie korzystając ze strony internetowej, ale także aplikacji na urządzenia mobilne z systemami Android oraz iOS. W niespełna 1,5 roku staliśmy się rozpoznawalną marką nie tylko na forum akademickim, ale także w Szczecinie i poza nim. Jestem z tego dumny. W oparciu o infrastrukturę stworzono też pracownię radiową, w których prowadzone są zajęcia dydaktyczne – odbywają się praktyki i staże. Na adeptów dziennikarstwa – poza profesjonalistami – czekają zindywidualizowane stanowiska pracy: tablice multimedialne, laptopy i programy montażowe.
Wasze doświadczenie jest bardzo interesujące i warte naśladowania. Co, Pana zdaniem, stanowi klucz do sukcesu?
Bardzo dziękuję za tę opinię. Jesteśmy najmłodszym radiem akademickim w Polsce, a jednocześnie już porównywanym z tymi, którzy funkcjonują na rynku od wielu, wielu lat. W bardzo szybkim czasie dogoniliśmy najlepszych, ale wciąż się dynamicznie rozwijamy. Nie lubię słowa sukces, ale kluczem jest oczywiście ciężka praca i pasja zespołu, ale też gwarancja, że wszyscy – jako Uniwersytet Szczeciński – mamy jeden cel i chcemy go realizować. Bez wsparcia i zaangażowania kolegium rektorskiego oraz całej społeczności akademickiej, to by się nie udało.
Proszę opowiedzieć więcej o całym Centrum Edukacji Medialnej i Interaktywności, którego Pan jest dyrektorem. Jakie są jego funkcje i cele?
Wszystkie projekty i działania realizowane w Centrum Edukacji Medialnej i Interaktywności Uniwersytetu Szczecińskiego mają jasno określone cele zdefiniowane w czterech obszarach: kształcenie, nauka, promocja, komercjalizacja. Ciałem doradczym i opiniującym jest Rada Centrum na czele której stoi prof. dr hab. inż. Kesra Nermend. Kierowana przeze mnie jednostka ma wiele zadań: stwarzamy warunki do wszechstronnego rozwoju studentów, upowszechniamy wiedzę o mediach, promujemy osiągnięcia pracowników, działamy na rzecz rozwoju społeczności lokalnych i regionalnych w zakresie komunikacji medialnej, organizujemy warsztaty i szkolenia. Współpracujemy też z otoczeniem społeczno-gospodarczym. Oczywiście podstawowym filarem są media. Poza NiUS Radiem od kilku miesięcy działa również UNIWIZJA – telewizja Uniwersytetu Szczecińskiego. Dysponujemy 140-metrowym studiem telewizyjnym pozwalającym na realizację wielokamerową z możliwością prowadzenia bezpośrednich transmisji. W jego skład wchodzą: reżyserka, pomieszczenie do montażu i sala produkcyjna wyposażona w kratownicę sceniczną. W reżyserce są miejsca dla realizatorów światła, obrazu i dźwięku. Do dyspozycji gości jest garderoba i makijażownię. Zespół operatorów i montażystów przygotowuje również clipy filmowe z ważnych wydarzeń z życia Uczelni oraz materiały promocyjne. Obecnie dopracowywane są szczegóły dotyczące ramówki i tego, co UNIWIZJA będzie pokazywać jesienią.
Jak Pan ocenia działalność Centrum, a w szczególności pracę radia w czasie jego istnienia? Co uważa Pan za największe osiągnięcie w tej pracy?
Mam nadzieję, że największe osiągnięcia wciąż przed nami. Centrum ma ogromny potencjał i wciąż się rozwija. Bez wątpienia tym, co uznałbym za duży powód do satysfakcji to zatrudnienie w jednostce Adama Jamroza. To świetny dziennikarz i profesjonalista mimo, iż jest od urodzenia osobą niewidomą. Zaraża nas optymizmem i bardzo motywuje do pracy. Świetnie radzi sobie przed mikrofonem, nauczył się też sztuki montażu. Praca w mediach to stres, emocje i wiele trudnych sytuacji wynikających choćby z presji czasu i oczekiwanego efektu. Czasem pojawia się więc napięcie, mimo to jestem dumny z każdej osoby, z którą pracuję w Centrum. Są wśród nich również profesorowie Uniwersytetu Szczecińskiego. Niedawno do naszego zespołu dołączyła docent Uniwersytetu Lwowskiego, Mirosława Rudyk. W ciągu niespełna 2 lat wykonaliśmy niezwykłą pracę. W ramówce rozgłośni są audycje
z zakresu nauki, kultury i sportu, a także formy publicystyczne, wywiady i dyskusje z ekspertami oraz pasmo popularnonaukowe. Nadawane są wiadomości w języku polskim, angielskim i ukraińskim. Integralnym elementem jest portal www.niusradio.pl, który tylko w ciągu roku odwiedziło 110 tysięcy osób. Opublikowaliśmy w nim ponad 600 podcastów, kilka tysięcy zdjęć, blisko 200 materiałów w formacie audiowizualnym (NiUS Radio TV) i kilka tysięcy informacji. NiUS Radio do promocji i budowania marki wykorzystuje również serwisy YouTube, Facebook i Instagram.
Wiem, że radio jest apolityczne i nie zawiera reklam. Czy istnieją jeszcze jakieś zasady działania tego medium?
To prawda. Jako medium akademickie nie emitujemy reklam, nie zapraszamy też na rozmowy osób związanych ze światem polityki. Radio uniwersyteckie to nie miejsce na prowadzenie agitacji politycznych ani prezentacji programów partii. Bardzo przestrzegam tej zasady i każdej osobie, która rozpoczyna z nami współpracę otwarcie o tym mówię. Nas interesuje życie Uczelni i wszystko to, co dotyczy społeczności akademickiej. Oczywiście wykraczamy poza te ramy, gdy mówimy o ciekawych inicjatywach w mieście czy regionie, np. o koncertach, wystawach, promocjach książek itd. Ponieważ mamy wielu studentów z Ukrainy, a Uniwersytet Szczeciński zaangażował się bardzo mocno w pomoc organizując kursy języka polskiego czy inne formy wsparcia, sporo miejsca poświęcamy temu, co dzieje się u was w związku z rosyjską inwazją. Przedstawiamy aktualne informacje dotyczące ostrzału miast w Ukrainie, organizację zbiórek pieniędzy na rzecz osób dotkniętych tragedią w Kachowce. Istnieje także specjalny program o ukraińskich studentach studiujących na Uniwersytecie Szczecińskim. Informujemy również o współpracy i wspólnych inicjatywach Uniwersytetu Lwowskiego i Uniwersytetu Szczecińskiego.
Jeśli chodzi o inne zasady: pracownicy wiedzą, że oczekuję zaangażowania, rzetelności, obiektywizmu i najwyższej jakości materiałów. Nie podajemy niesprawdzonych informacji, publikujemy zdjęcia, do których mamy prawa autorskie, bierzemy odpowiedzialność za wszystkie treści i materiały. Studenci, którzy rozpoczynają przygodę z dziennikarstwem mogą się u nas uczyć tego zawodu od zera. Zdobywają też kompetencje na praktykach i stażach. Oni mają prawo popełniać błędy. Mogą zobaczyć, co w tej pracy sprawia największą przyjemność. W każdej chwili mogą też zrezygnować. Jeśli już jednak decydują się z nami współpracować oczekuję konsekwencji i podnoszenia swoich umiejętności w pracy przed mikrofonem. Jeśli ktoś dobrze pisze, poprawnie mówi, nie ma obaw przed publicznymi wystąpieniami zawsze te umiejętności może wykorzystać także w innej pracy.
Studenci z entuzjazmem mówią o możliwości współpracy z uniwersyteckim radiem. Tutaj można tworzyć produkty medialne związane z nauką oraz odbywać praktyki dziennikarskie. Proszę opowiedzieć o najlepszych projektach studenckich.
Realizujemy wiele projektów i nie chciałbym wskazywać najlepszych, by ktoś nie uznał, że inne są gorsze albo nie spełniły oczekiwań. Studenci przychodzą do nas z różnymi pomysłami i mogą je pod okiem profesjonalistów realizować. Czasami chcą rozpocząć przygodę z radiem, ale nie wiedzą, od czego. Wtedy rozmawiamy, podpowiadamy rozwiązania i proponujemy pewne tematy. Nie wszyscy muszą występować przed mikrofonem. Na portalu radia prezentujemy też wywiady w formie pisemnej, recenzje, opowiadania czy relacje tekstowe. Jeśli ktoś potrafi robić zdjęcia ma szansę je zaprezentować. Jeśli kogoś pasjonuje grafika albo film również może spróbować u nas swoich sił. Żyjemy w dobie konwergencji mediów. Dziś radio jest zupełnie inne niż przed dwoma dekadami. Każdy się może realizować. Cieszę się, gdy młodzi ludzie, którzy odbyli staż czy praktykę, chcą zostać z nami na dłużej.
Miałam okazję pracować w zespole z Panem, jak udało się stworzyć taką dobrą atmosferę profesjonalną wśród młodych ludzi?
Dziękuję za te słowa. Staramy się wszyscy patrzeć w jednym kierunku i mieć jeden cel. Wzajemnie się motywujemy, ale też wciąż lubimy. Ci, którzy zaczynają swoją przygodę z radiem mogą uczyć się od najlepszych. Rzadko, bo rzadko, ale miewamy gorsze dni w redakcji. Na szczęście szybko wyjaśniamy nieporozumienia i skupiamy się na tym, co najważniejsze. Jesteśmy przecież zespołem.
Oczywiście, stanowisko Dyrektora Centrum Edukacji Medialnej i Interaktywności to bardzo odpowiedzialna praca, z wieloma obowiązkami organizacyjnymi i koordynacyjnymi. Jak Pan łączy to wszystko z pracą naukowo-dydaktyczną i twórczością literacką, bo niedawno ukazała się nowa książka z Pana wierszami. Czy rutynowe sprawy dokumentacyjne i potrzeba rozwiązywania wielu spraw naraz nie męczą twórczej osoby?
Bycie dyrektorem Centrum to łączenie wielu funkcji i kompetencji. Zarządzanie i koordynacja to jedno, do tego dochodzi też sporo pracy, której na pierwszy rzut oka nie widać. Mam na myśli choćby projektowanie budżetu jednostki, przestrzeganie dyscypliny finansowej, politykę personalną, ewidencję majątku, kupowanie i przyjmowanie na stan nowego sprzętu, przygotowywanie specyfikacji, rozliczanie i podpisywanie faktur, wstępne przygotowywanie treści zawieranych umów czy listów intencyjnych, codzienne spotkania z partnerami, decyzje dotyczące zleceń komercyjnych, rozdzielanie patronatów medialnych, prowadzenie własnych audycji, nadzór materiałów dziennikarskich, akceptacja materiałów graficznych. Mógłbym jeszcze długo wymieniać. Na szczęście lubię tę pracę i może dlatego mnie ona nie męczy. Bez względu na wszystko, co powiedziałem wyżej – to, co kreatywne dominuje nad tym, co rutynowe. Już tak mam, że jak się czegoś podejmuje, to poświęcam się maksymalnie. Zajęcia ze studentami i pracę naukowo-dydaktyczną staram się wciąż traktować jako przyjemność i element samorozwoju. Nie chciałbym, aby to źle zabrzmiało, ale robię to także dla siebie. Mam satysfakcję, jeśli mogę kogoś czegoś nauczyć. Co do poezji i pisania książek… Wiersze pisałem zacząłem pisać nieco wcześniej niż rozpocząłem karierę zawodową, ale zawsze to się ze sobą przenikało i uzupełniało. Raz tekst naukowy, raz program w radiu, raz jakieś spotkanie autorskie i wiersz, a czasami wszystko naraz. Mam zapewne jakąś wrodzoną cechę, by realizować się na różnych polach.
Utalentowany człowiek jest utalentowany we wszystkim, jak mówią. Skąd czerpie Pan inspirację? Gdzie znajduje lub znajdują Pana kreatywne pomysły?
Inspiracje pochodzą z różnych źródeł, czasem najmniej oczekiwanych. Najbardziej fascynują mnie po prostu ludzie, od których mogę się czegoś dowiedzieć albo nauczyć. Nierzadko pomysły są też efektem eksperymentów albo nieoczekiwanych rozwiązań. Kreatywność bierze się też z braku ograniczeń i swobody w pracy. Po prostu na coś wpadasz i już. Sztuką jest się nie przewrócić.
Jaką ma Pan wizję przyszłości dla NiUS Radia i ogólnie dla całego Centrum Medialnej i Interaktywnej Edukacji?
Oczywiście, jak najbardziej świetlaną przyszłość. Mam nadzieję, że będą marką samą w sobie i na zawsze zostaną nie tylko w strukturach uczelni, ale zapiszą się wielkimi zgłoskami w historii – nie tylko lokalnych – mediów. Oczywiście pracuje na to cały zespół i jest to misja rozpisana na lata. Chciałbym abyśmy jeszcze większy akcent postawili na dydaktykę i badania naukowe. Również mam nadzieję na owocną współpracę między Wydziałem Dziennikarstwa Uniwersytetu Lwowskiego a Centrum Edukacji Medialnej i Interaktywnej, pierwsze kroki w jej kierunku zostały już podjęte.
Jaką radę, jako doświadczony dziennikarz i redaktor, dałby Pan dziennikarzom, którzy dopiero wchodzą na tę ścieżkę zawodową?
Lubię powtarzać, że bycie radiowcem to zawód na całe życie albo zawód miłosny. Dobrze szybko sprawdzić, czy to jest coś, co chcemy robić. Jeśli odpowiedź jest pozytywna, wówczas rady sprowadzają się do tego, co zrobić, aby być w tym zawodzie po prostu najlepszym. Jesteś tak dobry, jak Twoja ostatnia audycja.
Rozmawiała dr Mirosława Rudyk
Linki do rozmów:
