Rozmowa z prof. Włodzimierzem Burdinem - Dziekanem Wydziału Prawa Uniwersytetu Lwowskiego [POL / UKR]
НОВІ ГОРИЗОНТИ СПІВПРАЦІ МІЖ ЛЬВІВСЬКИМ ТА ЩЕЦІНСЬКИМ УНІВЕРСИТЕТАМИ
Приємною новиною є те, що між Львівським національним університетом імені Івана Франка та Щецінським університетом налагоджується тривала співпраця. В обох навчальних закладах ведеться підготовка документів щодо підписання угоди про співпрацю терміном на 5 років. Важливими кроками для започаткування спільної діяльності є напрямки професійного розвитку професорсько-викладацького складу, зокрема у сфері педагогічних навичок і наукових досліджень, презенації наукових досягнень на конференціях та в наукових публікаціях, а також активного студентського обміну. Одним зі шляхів, який передуватиме співпраці є заснування школи українського права, яка вже цього семестру діятиме при Щецінському університеті. Про деталі організації школи українського права та те, як відбуватиметься співпраця між польськими та українськими вченими розмовляємо з деканом юридичного факультету проф. Бурдіним Володимиром Миколайовичем.
Мирослава Рудик: Нещодавно була підписана угода про співпрацю між юридичним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка та Щецінським університетом. Володимире Миколайовичу, розкажіть про деталі цієї співпраці.
Угода була ініційована нашими колегами-правниками і знайшла схвальгі відгуки серед науковців Щецінського університету. Все це базується на особистому досвіді співпраці, участі у конференціях і спільних дослідницьких проєктах. Наші колеги з Львівського університету їздили у Щецін, зав’язались дружні відносини між кафедрами і це породило подальшу співпрацю. Ми маємо приклади доброї співпраці з іншими престижними польськими вишами, тому розширюємо межі співпраці на нові навчальні заклади. Дякуємо нашим польським колегам за відкритість до співпраці та сприяння. Так 8 травня 2023 р. між юридичним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка та факультетом права та адміністрації Щецінського університету була підписана угода, яка дає нам мінімальну правову підставу для спільної діяльності. Наступним кроком є підписання угоди між університетами.
Мирослава Рудик: Пане професорe, як з’явилася ініціатива створення школи українського права?
Ця ідея не нова. Це одна з угод нашого університету щодо співпраці з європейськими університетами. У нас на юридичному факультеті діють школи польського і німецького права, для цього підписані відповідні угоди з нашими зарубіжними партнерами. Наприклад, школа польського права підтримується завдяки співпраці з Ягелонським університетом в Кракові. Тому й з’явилася зворотня пропозиція створення школи українського права на базі Ягелонського університету та в Любліні в Університеті Марії К’юрі-Склодовської. Там вже ці школи успішно функціонують. Ми раді, що ініціатива співпраці знайшла відгук у польських колег і ми розширюємо діяльність школи і на Щецін. За вже існуючим зразком співпрацюватимемо з Щецінським університетом. Ми раді, що така пропозиція має неабияке зацікавлення.
Мирослава Рудик: Чи це продиктовано спільними проєктами, в яких беруть участь обидва університети чи це пов’язано з інтеграцією України в Європейський простір?
По суті школи європейського та українського права є дзеркальними прєктами, мають спільний підхід до викладання, бо і наші закордонні колеги, і наші викладачі працюють за таким самим принципом – приїздять в університети-партнери і викладають базові юридичні дисципліни, які були б цікаві нашим колегам. Я був щиро подивований, що це викликало такий жвавий інтерес. Часом ми інтеграцію сприймаємо дуже однобічно, що це Україна інтегрується в європейський і правовий простір, що тільки ми вчимося в наших зарубіжних колег, але насправді і вони запозичують наш досвід. Україна має міцні правові позиції і традиції, з якими теж може поділитися зі світом і багато країн теж може запозичити ті провідні правові підходи, які сьогодні вже є напрацьовані в Україні. Тому однозначно це є двосторонній процес, де Україна є рівнозначним партнером і наш досвід має велике зацікавлення в європейської спільноти.
Мирослава Рудик: Якою мовою буде відбуватись навчання? Як щодо мовного бар’єру?
Відповідно до домовленостей викладання предметів ведеться української мовою, щоб передати всі правові тонкощі. Адже використовуємо правничу термінологію, яку не вдається так докладно перекласти. Тому вітається хоч би мінімальне знання української. Так само зі школою польського права, де викладання проводиться виключно польською мовою. Для того студенти упродовж семестру у Львівському університеті вивчають польську мову. Бажано, щоб у школу польського права приходили особи вже з певним рівнем знань польської мови. У Львівському університеті дуже добре розвинена полоністика і ми тісно співпрацюємо з викладачами польської мови. Але такі є засади, що школа українського права таки має викладатись українськоюю, як відповідно польського права – польською. Наш досвід має різні ситуації, що у процесі пояснення доводиться переходити і на англійськуб і вживати деякі польські слова, щоб пояснити матеріал. Однак, мовний бар’єр не є такою проблемою, бо сучасний світ зорієнтований на вивчення мов, тим паче сусідів, з якими ми межуємо.
Мирослава Рудик: Як саме відбуватиметься навчання і на яку цільову аудиторію розрахована школа права?
Школа діятиме вже з цього семестру. Ми беремо базові правові дисципліни на юридичному факультеті з кримінального, адміністритивного, трудового і конституційного права – це ті стовпи, на яких опиратиметься наш навчальний процес. Вже усталений графік навчання, визначені викладачі, які читатимуть ці предмети. У зв’язку з тим, що чоловікам недозволені виїзди за кордон будемо планувати заняття у дистанційній формі. Звичайно, навчальний процес завжди є динамічним, і якщо наші колеги будуть мати зацікавлення до певної теми чи проблематики, то будемо це розбирати детальніше. Адже це не є стала і законсервована програма, де ми не можемо відступити ні крок вправо, ні крок вліво. Ми в цьому питанні зберігаємо гнучкість і йдемо назустріч нашим слухачам. Якщо їм цікаво послухати якісь цікаві нові правові нюанси, а нового є досить багато, на жаль, це зумовлено війною, ми охоче ділитимемося своїм досвідом. Ми також не обмежували аудиторію лише студентмами і це доре, бо дає можливість усім охочим приєднатися до вивчення українського права, втім і практикуючим юристам. У школу записуються практикуючі адвокати для того, щоб послухати, як функціонує право в Україні, щоб теж побачити наш досвід. Школа розрахована на усіх зацікавлених – і студентів, і практикуючих юристів, і тих, хто бажає розширити свої знання щодо правової системи України. Школа не розв’язує конкретні правові випадки, не надає юридичної допомоги біженцям і вимушено переміщеним особам і тд. Для правової допомоги є окремі служби, консульські установи. Мета школи - насамперед освітня, поширювати знання про правові засади, що діють в Україні.
Мирослава Рудик: Як функціонуватиме школа права чи є певні розбіжності та правові нюанси щодо конституційного, адміністративного, трудового та кримінального права?
Кожна держава має свою специфіку. Нема уніфікованих підходів на одну і ту ж саму проблему. Законодавство всюди різне. У різних державах одна й та ж проблема може по-різному вирішуватись, по-іншому регламентуватись у суді законодавством. Але в цьому й полягає зацікавлення, щоб пізнати інший досвід, розширити знання у правовій сфері. Невипадково в юридичній сфері є порівняльно-правовий метод дослідження, який використовується в науці. Якщо не знаєш, як правильно вирішити ту чи іншу проблему, подивись, як це робить сусід. Методика дуже проста, щоб не винаходити велосипед, варто запозичити досвід, який вже себе виправдав.
Щодо функціонування школи, то дистанційний формат є цілком оптимальний для обох сторін, адже в іншому форматі були б певні труднощі з відрядженнями, оскільки до Щеціна досить велика відстань. Свої правила на ситуацію накладає й воєнний стан. Та й не хочеться обтяжувати наших польських колег, щоб нам надавали житло. Враховуючи, що є можливість дистанційного навчання, то поки що будемо використовувати такий формат. Заняття відбуватимуться 1 раз у тиждень упродовж семестру.
Мирослава Рудик: Чи буде якась підсумкова форма контролю знань на завершення школи?
Одразу хочу зазначити, що участь у школі українського права є добровільною і ми не надаємо якихось привілеїв. Навчання зорієнтоване на охочих здобути знання. Після успішного завершення учасники отримають сертифікати про завершення навчання з зазначенням кількості годин і кредитів, звичайно, з офіційними підписами з нашої сторини і наших колег з Польщі. Щодо контролю знань, то ми ще над тим подумаємо. Можливо, буде щось на кшталт школи польського права, де слухачі проходять контрольні тести, але гадаю, це буде швидше для самоаналізу, наскільки вдалося чи не вдалося освоїти ази українського права.
Мирослава Рудик: Які перспективи і подальші плани Ви бачите у співпраці між Щецінським та Львівським університетами?
Якщо говорити особисто про мене, бо я професор кафедри кримінального права і кримінології, то скажу зі своїх зацікавлень. Враховуючи, що зараз розробляється новий кримінальний кодекс, то значення сьогодні зарубіжного досвіду просто важко переоцінити. Ми раді будь-яким зустрічам і підтримці наших колег і не тільки з Польщі. Ми декларуємо, що ми хочемо запровадити і що змінити в кримінально-правовому регулюванні і кримінально-правовій охороні, тому цінні думки і бачення справи з їхнього боку є неоціненними. Це можна робити у різних формах: і конференції, зустрічі, семінари, дискусії. Тут поле для діяльності необмежене. Щодо подальшої співпраці між нашиими факультетами, то підписана угода не поширюється лише на науково-педагогічних працівників, а й охоплює здобувачів вищої освіти різних ступенів. Адже для нас важливо вже зі студентських років формувати фахівців з залученням і зарубіжного досвіду. Це все може реалізуватись через програми Erasmus, а також, як звичайний обмін між факультетами. Ми радо приймемо польських студентів, і, звичайно, з нашого боку є чимало охочиш відвідати наших сусідів. Хочу підкреслити, що кожна нова співпраця надає нові можливості розвитку у двосторонньому порядку.
Мирослава Рудик: Дякую за розмову і зичу миру та успішної реалізації усіх планів.
NOWE HORYZONTY WSPÓŁPRACY POMIĘDZY UNIWERSYTETEM LWOWSKIM IM. IWANA FRANKI A UNIWERSYTETEM SZCZECIŃSKIM
Miło nam poinformować, że między Narodowym Uniwersytetem im. Iwana Franki we Lwowie a Uniwersytetem Szczecińskim rozwija się długa współpraca. W obu instytucjach naukowych trwają prace nad przygotowaniem dokumentów w sprawie podpisania Umowy o współpracy na okres 5 lat. Ważnymi krokami dla rozpoczęcia wspólnych działań są kierunki rozwoju zawodowego kadry profesorsko-dydaktycznej, w tym w obszarze umiejętności pedagogicznych i badań naukowych, prezentacji osiągnięć naukowych na konferencjach i w publikacjach naukowych, a także aktywnej wymiany studenckiej. Jednym z kroków poprzedzających współpracę jest załorzenie Szkoły Prawa Ukraińskiego, która już w tym semestrze będzie działać przy Uniwersytecie Szczecińskim. Szczegóły organizacji Szkoły oraz szereg współpracy między polskimi a ukraińskimi naukowcami omawiamy z Dziekanem Wydziału Prawa Uniwersytetu Lwowskiego, prof. dr hab. Włodzimierzem Burdinym.
Mirosława Rudyk: Niedawno została podpisana Umowa o współpracy między Wydziałem Prawa Lwowskiego Narodowego Uniwersytetu im. Iwana Franki a Wydziałem Prawa i Administracji Uniwersytetu Szczecińskiego. Panie Włodzimierzu, proszę opowiedzieć o szczegółach tej współpracy.
Włodzimierz Burdin: Umowa została zainicjowana przez naszych kolegów prawników i spotkała się z pozytywnym przyjęciem wśród naukowców Uniwersytetu Szczecińskiego. Całe to przedsięwzięcie opiera się na osobistym doświadczeniu współpracy, udziale w konferencjach i wspólnych projektach badawczych. Nasi koledzy z Uniwersytetu we Lwowie odwiedzili Szczecin, nawiązali przyjazne relacje między katedrami, co zaowocowało dalszą współpracą. Mamy przykłady udanych współdziałań z innymi prestiżowymi polskimi uczelniami, dlatego też poszerzamy granice współpracy na nowe instytucje edukacyjne. Dziękujemy naszym polskim kolegom za otwartość i wsparcie. Tak 8 maja 2023 roku pomiędzy Wydziałem Prawa Lwowskiego Narodowego Uniwersytetu im. Iwana Franki a Wydziałem Prawa i Administracji Uniwersytetu Szczecińskiego została podpisana Umowa, która stanowi minimalne prawne podstawy dla wspólnych działań. Kolejnym krokiem jest podpisanie Umowy między uczelniami.
Mirosława Rudyk: Panie Profesorze, jak powstała inicjatywa utworzenia Szkoły Prawa Ukraińskiego?
Włodzimierz Burdin: Ta idea nie jest nowa. To jedno z porozumień naszego uniwersytetu dotyczących współpracy z europejskimi uczelniami. Na naszym Wydziale Prawa działają już Szkoły Prawa Polskiego i Niemieckiego, dla których podpisane są odpowiednie Umowy z naszymi zagranicznymi partnerami. Na przykład Szkoła Prawa Polskiego jest wspierana dzięki współpracy z Uniwersytetem Jagiellońskim w Krakowie. Dlatego powstała propozycja utworzenia Szkoły Prawa Ukraińskiego we współpracy z Uniwersytetem Jagiellońskim oraz w Lublinie na Uniwersytecie Marii Curie-Skłodowskiej. Tam takie Szkoły już skutecznie funkcjonują. Jesteśmy zadowoleni, że inicjatywa współpracy spotkała się z zainteresowaniem ze strony polskich kolegów i rozszerzamy działalność Szkoły również na Szczecin. W oparciu o już istniejący wzór będziemy współpracować z Uniwersytetem Szczecińskim.
Mirosława Rudyk: Czy to wynika z wspólnych projektów, w których uczestniczą oba uniwersytety, czy też jest to związane z integracją Ukrainy do Ewropy?
Włodzimierz Burdin: W istocie Szkoły prawa europejskiego i ukraińskiego są projektami lustrzanymi, posiadają wspólne podejście do nauczania, ponieważ zarówno nasi zagraniczni koledzy, jak i nasi wykładowcy pracują według tego samego założenia - przyjeżdżają do partnerskich uniwersytetów i prowadzą podstawowe dyscypliny prawne, które byłyby interesujące dla uczestników Szkoły. Byłem naprawdę zaskoczony, że to spotkało się z takim żywym zainteresowaniem. Czasami odbieramy integrację jako rzecz jednostronną, że to Ukraina integruje się z europejskim i prawnym obszarem, że tylko my uczymy się od naszych zagranicznych kolegów, ale w rzeczywistości również oni czerpią z naszego doświadczenia. Ukraina ma silne pozycje i tradycje prawne, którymi również może się podzielić ze światem, a wiele krajów może zapożyczyć wiodące podejścia prawne, które są już opracowane na Ukrainie. Dlatego zdecydowanie jest to dwustronny proces, w którym Ukraina jest równorzędnym partnerem, a nasze doświadczenie cieszy się dużym zainteresowaniem w społeczności europejskiej.
Mirosława Rudyk: W jakim języku będzie prowadzone nauczanie? Jak radzicie sobie z barierą językową?
Włodzimierz Burdin: Zgodnie z ustaleniami, przedmioty będą prowadzone w języku ukraińskim, żeby przekazać wszystkie prawne niuanse. Używamy terminologii prawniczej, którą nie zawsze da się dokładnie przetłumaczyć. Dlatego minimalna znajomość języka ukraińskiego jest mile widziana. To samo dotyczy Szkoły Prawa Polskiego, gdzie nauczanie odbywa się wyłącznie w języku polskim. Studenci uczą się języka polskiego przez cały semestr na Uniwersytecie Lwowskim. Chcielibyśmy, aby osoby uczestniczące w Szkole Prawa Polskiego miały już pewny poziom znajomości języka polskiego. Na Uniwersytecie Lwowskim bardzo dobrze rozwinięta slawistyka i jest ścisła współpraca z wykładowcami języka polskiego. Istnieją jednak zasady, że Szkoła Prawa Ukraińskiego będzie prowadzona po ukraińsku, a Szkoła Prawa Polskiego po polsku. Nasze doświadczenie obejmuje różne sytuacje, w których musimy przechodzić na język angielski lub używać pewnych polskich słów, aby wyjaśnić materiał. Jednak bariery językowe nie stanowią takiego wielkiego problemu, ponieważ współczesny świat skupia się na naucę języków, tym bardziej języków naszych sąsiadów, z którymi mamy wspólną granicę.
Mirosława Rudyk: Jak będzie przebiegać nauka i do jakiej grupy docelowej jest skierowana Szkoła Prawa Ukraińskego?
Włodzimierz Burdin: Szkoła rozpoczyna swoją działalność już w tym semestrze. Wybieramy podstawowe dyscypliny prawne na Wydziale Prawa z zakresu prawa karnego, administracyjnego, pracy i konstytucyjnego - to filary, na których opiera się nasz proces edukacyjny. Mamy już ustalony harmonogram nauczania, wyznaczeni są wykładowcy prowadzący te przedmioty. Ze względu na fakt, że mężczyznom zabroniono wyjeżdżać za granicę, będziemy planować zajęcia w formie zdalnej. Oczywiście proces edukacyjny zawsze jest dynamiczny, jeśli nasi koledzy będą zainteresowani określoną tematyką lub problematyką, będziemy to omawiać bardziej szczególnie. Ponieważ to nie jest na tyle stały program, że nie możemy zrobić kroku w prawo lub w lewo. W tym pytaniu zachowujemy elastyczność i wychodzimy naprzeciw naszym słuchaczom. Jeśli są zainteresowani słuchaniem ciekawych nowych prawniczych szczegółów, czego jest wiele, zwłaszcza ze względu na wojnę, niestety, z przyjemnością podzielimy się naszym doświadczeniem. Nie ograniczaliśmy także audytorium tylko do studentów, co jest znaczące, ponieważ daje to możliwość wszystkim zainteresowanym dołączenia do nauki ukraińskiego prawa, a zwłaszcza praktykującym prawnikom. Do Szkoły zapisują się praktykujący adwokaci, aby dowiedzieć się, jak funkcjonuje prawo w Ukrainie, aby zobaczyć nasze doświadczenie. Szkoła jest skierowana do wszystkich zainteresowanych - studentów, praktykujących prawników i tych, którzy chcą poszerzyć swoją wiedzę na temat systemu prawnego Ukrainy. Podkresłam, że szkoła nie rozwiązuje konkretnych problemów prawnych, nie udziela pomocy prawnej uchodźcom i przesiedleńcom, itp. Są oddzielne służby, konsulaty. Głównym celem Szkoły jest przede wszystkim edukacja, poszerzanie wiedzy o zasadach prawnych obowiązujących na Ukrainie.
Mirosława Rudyk: Jak będzie funkcjonować Szkoła Prawa i czy istnieją pewne różnice prawne dotyczące prawa konstytucyjnego, administracyjnego, prawa pracy i prawa karnego?
Włodzimierz Burdin: Każde państwo ma swoją specyfikę. Nie ma jednolitych podejść do tego samego problemu. Prawo jest różne wszędzie. W każdym państwie ten sam problem może być rozwiązywany inaczej i regulowany inaczej w sądzie przez prawo. Ale w tym właśnie leży zainteresowanie, aby poznać inny doświadczenie, poszerzyć wiedzę w dziedzinie prawa. Nieprzypadkowo, w naukach prawnych istnieje metoda porównawczo-prawna, która polega na tym, że jeśli nie wiesz, jak prawidłowo rozwiązać dany problem, spójrz, jak robi to sąsiad. Metodyka jest bardzo prosta, aby nie wynajdywać koła na nowo, warto sięgać po doświadczenie, które już się wykazało.
Jeśli chodzi o funkcjonowanie Szkoły, to format zdalny jest całkowicie optymalny dla obu stron, ponieważ w innym formacie byłyby pewne trudności z wyjazdami służbowymi, zwłaszcza że do Szczecina jest dość duża odległość. Warunki narzuca również stan wojenny. I nie chcielibyśmy obciążać naszych polskich kolegów, aby zapewniali nam zakwaterowanie. Biorąc pod uwagę, że istnieje możliwość zdainego nauczania, na razie będziemy korzystać z tego formatu. Zajęcia będą odbywały się raz w tygodniu przez jeden semestr.
Mirosława Rudyk: Czy będzie na zakończenie Szkoły jakaś forma kontroli końcowej ?
Włodzimierz Burdin: Chciałbym od razu zaznaczyć, że udział w Szkole Prawa Ukraińskiego jest dobrowolny, i nie dajemy żadnych przywilejów. Kształcenie skierowane jest na chętnych zdobyć wiedzę. Po pomyślnym zakończeniu uczestnicy otrzymają certyfikaty ukończenia nauki z podaniem liczby godzin i punktów, oczywiście z oficjalnymi podpisami z naszej strony oraz naszych kolegów z Polski. Jeśli chodzi o kontrolę wiedzy, to jeszcze się nad tym zastanowimy. Być może będzie coś w rodzaju egzaminów kontrolnych, tak jak w przypadku Szkoły Prawa Polskiego, gdzie słuchacze wykonują testy. Ale myślę, że to będzie raczej dla samooceny, jak dobrze udało się lub nie udało się opanować podstawy prawa ukraińskiego.
Mirosława Rudyk: Jakie perspektywy i dalsze plany widzi Pan w współpracy między Uniwersytetem Szczecińskim a Uniwersytetem Lwowskim?
Włodzimierz Burdin: Jeśli mówimy o mnie osobiście, bo jestem profesorem katedry prawa karnego i kryminologii, to powiem wegług swoich zainteresowań. Biorąc pod uwagę, że obecnie opracowywany jest nowy kodeks karny, to obecnie znaczenie zagranicznego doświadczenia jest po prostu trudne do przecenienia. Jesteśmy zadowoleni z każdych spotkań i wsparcia ze strony naszych kolegów, nie tylko z Polski. Deklarujemy, co chcemy wdrożyć i zmienić regulacje prawne i ochronę karno-prawną, dlatego cenne opinie i perspektywy działań od naszych partnerów są po prostu nieocenione. Możemy to robić w różnych formach: konferencje, spotkania, seminaria, dyskusje. Pole do działania jest nieograniczone. Jeżeli chodzi o dalszą współpracę między naszymi wydziałami, Umowa nie dotyczy tylko pracowników naukowo-dydaktycznych, ale również studentów. Ponieważ dla nas ważne jest, aby już od lat studenckich kształcić specjalistów, angażując doświadczenie zagraniczne. To wszystko może być realizowane poprzez programy Erasmus oraz jako zwykła wymiana między wydziałami. Z przyjemnością przyjmiemy polskich studentów, i oczywiście z naszej strony jest wiele chętnych, aby odwiedzić naszych sąsiadów. Chciałbym podkreślić, że każda nowa współpraca otwiera nowe możliwości rozwoju dla obydwóch stron.
Mirosława Rudyk: Dziękuję za rozmowę i życzę pokoju oraz pomyślnego osiągnięcia wszystkich planów.
